Музей «Калуська в’язниця»

Музей «Калуська в’язниця»: етапи становлення

Богдан Яневич, Олег Малярчук, Олег Відливаний

Збір матеріалів про український національно-визвольний рух на теренах Калущини розпочало історико-просвітницьке товариство «Меморіал» створивши виставкову залу в своєму приміщенні.

Презентація вистаки. На фото В. Тимків, Р. Марчак, С. Мисевич

На його базі розгорнули свою роботу учнівські гуртки й спільно з місцевими активістами сформували ідею створення експозиції музею в приміщенні колишньої в’язниці. Дослідникам вдалося розшукати і записати свідчення репресованих осіб, котрі зазнали тортур та принижень від каральних органів у стінах Калуської в’язниці. У документах, виявлених в Державному архіві Івано-Франківської області (ДАІФО), знайдено схеми розташування приміщень польського повітового суду і тюрми в Калуші.

План будинку в’язниці калуського суду, 30-40 рр. ХХ ст. ДАІФО

Ініціатори за підтримки Координаційної ради політичних партій та громадських організацій демократичного спрямування 8 вересня 2009 року звернулися до Калуської міської Ради з клопотанням про створення громадського музею визвольного руху в приміщенні «Меморіалу». Згодом – щодо прийняття рішення про створення музею в колишній в’язниці окупаційних режимів та юридичного надання цьому приміщенню музейного статусу. Через кілька місяців було підготовлено програму створення Калуського музею визвольного руху, згідно з якою в міському бюджеті на 2011 рік було передбачено фінансування на ремонт приміщення. Проте необхідні кошти через різноманітні обставини не були виділені.

6 грудня 2010 року Івано-Франківським обласним музеєм визвольної боротьби імені Степана Бандери, за результатами наукового обстеження приміщення колишньої в’язниці, розроблено рекомендації щодо створення експозиції майбутнього музею. Згодом дизайнер Богдан Губаль, заслужений діяч мистецтв України, розробив кошторис створення музейної експозиції, а Івано-Франківська будівельна фірма ТзОВ «ВО» підготувала кошторисну документацію ремонту інтер’єрів. Спеціальними листами міської Ради упродовж 2011–2012 років обумовлено поетапне створення музею визвольного руху. Передбачалося проведення нарад з участю керівників та фахівців міських управлінь освіти, культури і комунального майна з метою винесення цього питання на розгляд депутатів міськради, а також підписання договору з товариством «Меморіал» про співпрацю в створенні музею.

Експерти товариства «Меморіал» та Івано-Франківського обласного музею визвольної боротьби імені Степана Бандери у вересні 2012 року під час ремонтних робіт будівлі колишньої в’язниці обстежили підземні комунікації у місці пошкоджень (просідання) кута фундаменту з метою виявлення підземних переходів, якими водили в’язнів на допити. 11 грудня 2012 року постійна комісія Калуської міської Ради з питань гуманітарної роботи розглянула пропозиції товариства «Меморіал» і дала рекомендації міському управлінню культури підготувати проект рішення про створення Калуського музею національно-визвольних змагань, який мав бути розглянутий на черговій сесії. Можливості втілення ідеї створення музею вивчала ініціативна група, місцеві краєзнавці, історики, художники-дизайнери, архітектори, будівельники, громадські активісти і спеціалісти органів влади. Калуське товариство «Меморіал» зберегло журнали із записами про здійснення розкопок, перепоховань закатованих та заходів вшанування пам’яті репресованих на території міста і району, в яких детально зафіксовано події упродовж 1991–1997 років. Також зібрано кілька папок зі спогадами та свідченнями людей, сім’ї яких постраждали від дій радянських репресивних органів. Підготовлено для передачі музею велику кількість анкет репресованих та їхні заяви про реабілітацію.

До кінця 2012 року дослідники узгодили структуру експозиції, визначили тематику її розділів, розпочали підбирати експонати, збирати спогади, досліджувати архівні документи, формувати тексти та анотації. Громадськість сформулювала пропозиції щодо відновлення й оформлення фасадів та інтер’єрів будівлі. Завдяки подальшому збору та опрацюванню свідчень репресованих та їхніх родичів і очевидців, вдалося встановити функціональне призначення усіх кімнат колишньої в’язниці, їх облаштування, порядок та правила утримування в’язнів. На базі гуртка «Історичне краєзнавство» при Центрі науково-технічної творчості учнівської молоді (ЦНТТУМ) написано наукові дослідження про етапи створення музею у Калуській в’язниці. Їх автори – учні Калуської гімназії Богдан Михайлюк та Богдан Буняк – у 2013 й 2015 роках відзначені нагородами обласного конкурсу Малої Академії Наук. Науковим керівником робіт був Богдан Яневич, рецензентом – Олег Малярчук.

Калуський «Меморіал» і представники міської влади домовилися про поетапне створення музею та підготовку проекту відповідного рішення сесії Калуської міської Ради. Ініціативна група, місцеві краєзнавці, художники-дизайнери, громадські активісти, спеціалісти органів влади узгодили план дій щодо створення музею: планування структури експозиції та тематики її розділів; здійснення пошуку та підбору експонатів, записування спогадів, дослідження архівних документів; виконання робіт з відновлення й оформлення фасадів та інтер’єрів будівлі. Спільними зусиллями узгоджено формулювання повної назви новостворюваного музею, яку треба було зафіксувати в установчій документації.

6 червня 2013 року на сесії Калуської міської Ради депутати прийняли довгоочікуване рішення «Про створення Меморіального музею «Калуська в’язниця» в структурі Музейно-виставкового центру». Перший етап – створення умов для вивчення і збереження документальних та речових матеріалів, що засвідчують висвітлення подій визвольної боротьби з окупантами, проведення просвітницької діяльності серед учнівської та студентської молоді, інших верств населення – було пройдено. Незабаром було зареєстровано установчу документацію та надано для потреб музею в оренду підвальні приміщення ЦНТТУМ.

Перша експозиція ММКВ в підвалі ЦНТТУМ

У другому півріччі 2013 року при музею створено посаду наукового співробітника, який комплектував матеріали для створення експозиції та вирішував питання ремонту й реконструкції інтер’єрів музейних залів. Протягом 2014 року (пам’ятного Революцією гідності та початком протистояння російській агресії на Сході України) неможливо було віднайти кошти на створення музею. Роботу було переорієнтовано на проведення краєзнавчих заходів, презентацію різноманітних виставок і архівних досліджень, відзначення пам’ятних дат національно-визвольної тематики. Так, 4 листопада 2013 року відбулася регіональна наукова конференція «Репресії тоталітарних окупаційних режимів на теренах Калущини у ХХ ст.», присвячена пам’яті учнів Калуської торговельної школи, підозрюваних у зв’язках з ОУН (70-і роковини розстрілу). У листопаді-грудні того ж року організовано та проведено круглий стіл, приурочений прийняттю Декларації про державний суверенітет України та Акту проголошення незалежності України. У першій половині 2014 року у ДАІФО віднайдено велику кількість документів, пов’язаних з визвольним рухом і калуською в’язницею, організовано й проведено презентації та круглі столи про події Першої та Другої світових війн, українсько-польського конфлікту 1918–1919 років на теренах Калущини. У червні організовано та проведено круглий стіл «Історичні реалії подій 30 червня 1941 року та сьогодення». З метою створення туристичних маршрутів по місцях подій визвольної боротьби на теренах Калущини, здійснено краєзнавчу експедицію в Чорний Ліс. 29 жовтня 2014 року організовано та проведено круглий стіл на відзначення 25-річчя розкопок сталінських репресій в Дем’яновому Лазу, де обговорено результати та плани розкопок на Калущині. 18 і 30 жовтня взято участь у обласній і Всеукраїнській конференціях до 25-річчя розкопок у Дем’яновому Лазі. 4 листопада у Пійлівському лісі розпочато обстеження місць захоронення жертв репресій окупаційних режимів. Одночасно проведено збір свідчень і уточнення відомостей про німецькі й радянські репресії на теренах Калущини. Ці події частково висвітлено у місцевій пресі.

Екскурсія для учнів ЗОШ № 1 в ММКВ

У 2015 році діяльність музею почала налагоджуватись: розпочато облаштування музейних приміщень, обладнано тимчасову експозицію на переданих краєзнавчим музеєм вітринах. Проводились регулярні науково-освітні заходи та екскурсії. У 2016 році стан підвальних приміщень, наданих в оренду музею, почав різко погіршуватись через просочення ґрунтових вод, що завдало значних пошкоджень експозиційним матеріалам, спричинених сирістю та грибком. Це негативно відобразилося і на загальному стані споруди ЦНТТУМ. Улітку розпочато археологічні дослідження замкової криниці, а в кінці того ж року управління освіти погодилось передати для потреб музею всю будівлю колишньої тюрми. Процес переоформлення документації та реорганізації господарчої діяльності тривав до весни 2017 року, а літом розпочато капітальний ремонт та проектування й розробку постійної експозиції музею.

 Фото археологічного дослідження Замкової криниці

  

 

Фото презентації археологічних знахідок в Замковій криниці

На завершення першого етапу ремонту музею та облаштування експозиційних залів підведено теплотрасу від котельні та встановлено обігрівачі. В майбутньому необхідно зробити гідроізоляцію фундаментів та реконструкцію підвальних тюремних камер.

Найважливішим є те, що нарешті після багаторічних зусиль патріотично налаштованих громадських організацій та активістів створено умови для формування експозиції, яка буде висвітлювати національно-визвольну боротьбу калушан з давніх часів до сьогодення. До розробки наукової концепції й дизайну було залучено провідних фахівців Національного заповідника «Давній Галич» – Ярослава Поташника (завідувача науково-освітнього відділу) та кандидата історичних наук Андрія Стасюка (старшого наукового співробітника). Науковими консультантами є Ярослав Коретчук (директор Івано-Франківського обласного музею національно-визвольної боротьби імені Степана Бандери), Іван Тимів (старший науковий співробітник Краєзнавчого музею Калущини), Олег Малярчук (доктор історичних наук, професор ІФНТУНГ) та інші.

Ескізи проекту експозиції та інтер’єрів Ярослава Поташника

Фото: Ремонт експозиційних залів

26 серпня 2018 року в оновленому приміщенні меморіального музею "Калуська в'язниця" відкрилася експозиція "Незалежність понад усе" (http://www.kalushfm.com.ua/news/kalush-ta-kaluskiy-rayon/u-muze-kaluska-vyaznitsya-vidkrilas-nova-ekspozitsiya).

Гостям презентовано експозицію головного залу де висвітлено події історії національно-визвольної боротьби калушан періоду 1914–1946 рр. На стендах і вітринах відображаються події Першої світової війни, історія Українського січового стрілецтва, Західно-Української Народної Республіки, Української галицької армії, «Пласту», «Просвіти», судових процесів над о. Андрієм Бандерою та Степаном Бандерою, архівних документів та спогадів пов’язаних з цим періодом. У залі відвідувачі можуть побачити і матеріали присвячені вбитим нацистами учнів торгівельної школи, структуру та мережу УПА на Прикарпатті, місцеву пресу того часу. Завершує експозицію інформація про криївку «Черемоша» та знахідки, які у 2017 р. були знайдені пошуковцями товариства «Пам'ять» і місцевими волонтерами.

Другий зал присвячений давній історії м. Калуша і має назву – «Археологічні знахідки Замкової криниці та архівні матеріали Старого Калуша». У ньому відображено історію пошуку Замкової криниці, найцікавіші віднайдені знахідки, креслення колишнього староства, картографічний матеріал, який стосується давньої історії міста.

У цей день громада міста побачила й невеличку виставку, яка стосувалася Акту проголошення незалежності України в серпні 1991 р. Присутні могли побачити та відчути атмосферу Калуша 1991 року. Родзинкою презентації став фільм про Калуш 1991 року та відеоогляд засідання Калуської міської ради напередодні проголошення незалежності України.

Офіційне відкриття оновленого музею є підсумком восьмирічної праці активістів, яку врешті здійснено, а його діяльність закріплена укладенням реєстраційної документації та паспортизації в державних органах відповідно до законодавства України.

Комплектування матеріалів і документів, облік та каталогізація фондів музейних колекцій, створення пересувних виставок, просвітницька, науково-дослідна й екскурсійна робота, популяризація експозиційної колекції та висвітлення в засобах масової інформації – це основні напрямки діяльності музею. Ключова ділянка – зустрічі з громадськістю, налагодження співпраці з іншими музеями, турфірмами й установами. Застосування віртуального проектування експозиції допомагає правильно обрати стиль і техніку виконання, поєднати взаємозв’язок тематики, хронології, дизайнерського оформлення та доцільності їхнього поєднання на фоні в’язничного інтер’єру.

Відкриття оновленого музею

Меморіальний музей почав проводити різноманітні заходи, спрямовані на популяризацію історії рідного краю. Так, до річниці УПА було влаштовано  лекторій «Ретроспектива історії УПА», а на 100-річчя ЗУНРу презентовано новітні наукові матеріали з історії Західно-Української Народної Республіки.

Кожного року музей все більше обладнується технічними засобами: аудіо-, відео-, комп’ютерною технікою та сучасним освітленням. Найбільший експозиційний зал використовується для проведення конференцій із застосуванням мультимедійного комплексу. Вздовж коридору демонструються тимчасові виставки.

Отже: мета, яку ставили перед собою організатори створення музею, досягнута. Хоча попереду другий, а можливо й третій етапи ремонтних робіт, все ж наразі експозиція вдало відтворює основні віхи українського державотворення на Калущині. Експонуються цікаві оригінальні історичні матеріали, розкриваються ідейні засади визвольної боротьби.

Досліджуючи велику кількість матеріалів Краківського архіву дедалі глибше вивчається історія будинку в якому розміщено музей. Його могли збудувати в кінці ХІХ століття на території панського (старостинського) маєтку для потреб економічної управи міста у зв’язку з швидким розвитком калійних промислів. За часів правління Другої Речі посполитої будинок перетворено на в’язницю міського суду. Урядовці УРСР тут розмістили тюрму НКВС і КДБ. У середині 60-х років ХХ ст. приміщення належало Калуському хіміко-технологічному технікуму, пізніше – Станції юних техніків, ЦНТТУМ. У 2013 р. у підвальних приміщеннях засновано музей, а з початку 2017 р. всю будівлю передано для створення музею.

Музейна експозиція створюється на базі архівних матеріалів, наукових досліджень, свідчень репресованих та учасників національно-визвольної боротьби. Загальна площа музейних приміщень – 247,1 м² (в т.ч. експозиційна – 158,7 м²).

Прилеглу територію в майбутньому волонтери музею пропонують використати як експозиційний майданчик для реконструкції замкової криниці та встановлення стендів з інформацією про її конструкцію і функціонування, а також врахувати близьке розташування залишків валів фортечної стіни та підвалів замку часів Середньовіччя. Активісти «Меморіалу» пропонують відвести частину території для побудови невеличкої каплички та спорудження меморіальної стели з іменами репресованих на вшанування пам’яті борців за самостійність України.
Меморіальний музей історичного профілю повинен працювати як культурно-просвітницька та науково-дослідна установа, яка щодня здійснює свою місію: збирає, зберігає та передає сучасним і майбутнім поколінням «національну пам’ять», розповідає про долі людей-очевидців і учасників доленосних подій, а також презентує своє суспільне призначення – бути простором для обміну історичним досвідом між поколіннями, майданчиком для роздумів про минуле задля генерування нових ідей щодо майбутнього. Крім цього, колективу музею і громадськості слід звернути увагу на музейний менеджмент, планування та управління, музейний маркетинг, формування бренду музею, інформаційні технології у фондовій роботі, поповнення та збереження музейних колекцій.

https://kalushcity.gov.ua/catalog/39

Джерела та література:

1. Олег Малярчук, Богдан Яневич, Олег Відливаний. Створення і діяльність Меморіального музею «КАЛУСЬКА В’ЯЗНИЦЯ». // Збірка матеріалів конференції «Другі Грабовецькі історичні читання» з нагоди 90-річчя академіка Володимира Грабовецького.

3. Як «золотий вересень» виявився «кривавим» // Вікна (інформаційно-рекламна газета Калущини). – 19 вересня 2014 р. – № 38 (634).

4. Документальна виставка: історія Калуської в’язниці епохи тоталітаризму // Вісті Калущини (інформаційна газета Калущини). – 19 вересня 2014 р. – № 38 (468).

5. Калуська в’язниця презентувала ідею експозиції архіву // Калуш ПРО (інформаційно-рекламний тижневик). – 19 вересня 2014 р.

6. Калуські історичні студії. Т. 2. Збірник наукових статей, присвячений 75-м роковинам загибелі учнів Калуської торгівельної школи та 76-й річниці утворення УПА / Наук. ред. І. Тимів, О. Малярчук. – Івано-Франківськ: Фоліант, 2018. – 178 с.